Жити – пити

Євген Положій – Пан Зривко

Ви знаєте, хто такий пан Зривко? Напевне, ні, хоча, як не парадоксально, багато хто з людей нашого кола його неодноразово бачив і навіть спілкувався, але не знав (бо й не міг знати!), що це саме [...]

Андрей Кокотюха – Мій товариш Наливайко і п’яний Буратіно

Дружина заявила, що телевізор і праску їй купила мама. Тому на це майно я не маю права претендувати, бо нажитим спільно воно аж ніяк не вважається. Решту поділить суд. Вона пішла, а я не знав, [...]

Евгения Кононенко – Монологи однієї жінки, або «Треба менше пити»

Все купила, а чого сумка така легка? Бо не купила головного! А вдома нема. Точно нема, сьогодні в обід закінчила. Пертися назад у торгівельний зал з усіма покупками? Може, цього вечора [...]

Лариса Денисенко – Коли ангельські крила смердять перегаром

Сергійович впав у дитинство, як це часто буває в снах, коли повертаєш десь на розі, бачиш те саме місто, тільки інші будинки, більше дерев, більше пилюки на дорогах, але ноги від неї не [...]

Наталка Сняданко – Недопите мартіні б’янко

Альона була перукаркою. Колись працювала в найдорожчих салонах міста, куди до неї ходили вірні клієнтки і мігрували разом з нею із салону до салону… Кілька останніх років Альона частково [...]

Наталка Шевченко – Найзаповітніша мрія

Сіро-зелена обкладинка, розлініяні сторінки. Звичайнісінький зошит, у моєму дитинстві таких були тисячі та мільйони. Без малюнків, кіноакторів, без «Тачок» та «Барбі», без кольорових [...]

Міла Іванцова – Нічний потяг

…Якщо нормальний коньяк, то воно й направду помічне – від хвороб тілесних. Але в мене «поганий анамнез». Я колись узялася лікувати алкоголем хворобу душевну… Людина, яка виривається «з [...]

Оксана Забужко – Пам’яті «проклятих поетів»

…Вони довго сиділи, ніби боялися вийти на вулицю, і, мнучи обличчя в долонях, як пластилін, розповідали, як їм гидко й страшно від самих себе: запрошували побути з ними в їхньому аду. Потримати [...]