Рассказы

Андрей Кокотюха — Мій товариш Наливайко і п’яний Буратіно

Дружина заявила, що телевізор і праску їй купила мама. Тому на це майно я не маю права претендувати, бо нажитим спільно воно аж ніяк не вважається. Решту поділить суд. Вона пішла, а я не знав, [...]

Евгения Кононенко — Монологи однієї жінки, або «Треба менше пити»

Все купила, а чого сумка така легка? Бо не купила головного! А вдома нема. Точно нема, сьогодні в обід закінчила. Пертися назад у торгівельний зал з усіма покупками? Може, цього вечора [...]

Лариса Денисенко — Коли ангельські крила смердять перегаром

Сергійович впав у дитинство, як це часто буває в снах, коли повертаєш десь на розі, бачиш те саме місто, тільки інші будинки, більше дерев, більше пилюки на дорогах, але ноги від неї не [...]

Наталка Сняданко — Недопите мартіні б’янко

Альона була перукаркою. Колись працювала в найдорожчих салонах міста, куди до неї ходили вірні клієнтки і мігрували разом з нею із салону до салону… Кілька останніх років Альона частково [...]

Наталка Шевченко — Найзаповітніша мрія

Сіро-зелена обкладинка, розлініяні сторінки. Звичайнісінький зошит, у моєму дитинстві таких були тисячі та мільйони. Без малюнків, кіноакторів, без «Тачок» та «Барбі», без кольорових [...]

Міла Іванцова — Нічний потяг

…Якщо нормальний коньяк, то воно й направду помічне – від хвороб тілесних. Але в мене «поганий анамнез». Я колись узялася лікувати алкоголем хворобу душевну… Людина, яка виривається «з [...]

Оксана Забужко — Пам’яті «проклятих поетів»

…Вони довго сиділи, ніби боялися вийти на вулицю, і, мнучи обличчя в долонях, як пластилін, розповідали, як їм гидко й страшно від самих себе: запрошували побути з ними в їхньому аду. Потримати [...]

Оксана Забужко — Дівчатка

Майже про всіх людей, що відіграли в її житті хоч трохи варту окремого епізоду ролю, в Дарки зберігся перший спогад – схований у пам’яті, як на дні шухляди, моментальний знімок іншого, чужого, [...]

Сергей Жадан — Лука. Історія з книги «Месопотамія»

Наприкінці серпня вона знову зателефонувала. – Чув, що з Лукою? – запитала. – Рак горла. А він зовсім не хоче лікуватись. – Чув-чув, – відповів я. – Ти для цього телефонуєш? – Так. У нього [...]

Сергей Жадан — Матвій. Історія з книги «Месопотамія»

Десять років тому час для мене зупинився, рішуче відмовляючись рухатися далі. Механізми завмерли, серце билося так, ніби робило послугу: без претензій, проте й без гарантій. Дратувало все, [...]

« 1 … 218 219 220 221 222 … 227 »