З дитинства натренований бачити в темряві тунелів, Чон До – син начальника табору для сиріт – здатен і в житті, що його оточує, роздивитися більше за інших. Темрява для нього – це несвобода, це країна, де голод має смак квітів, де швидка смерть стає проявом найбільшої любові до рідних – заради порятунку від жаху таборів, – де держава замість прав для всіх дарує певні привілеї обраним, називаючи себе найпрогресивнішою демократією у світі. Але й у суцільному мороці є місце коханню і самопожертві, дружбі і честі. Темніше за все – перед світанком…