Видатного діяча Великої Французької революції Максиміліана Робесп’єра (1758–1794) спочатку вважали уособленням усіх людських чеснот і справжнім представником народу, а потім звинувачували у розв’язанні кривавого терору, називаючи тираном і дияволом у людській подобі.

«Кредо» – це спогади його сестри Шарлотти, розповідь про життя, діяльність і погляди Максиміліана та його молодшого брата Огюстена, що був його споборником; це своєрідна спроба відновити справедливість.

Видання також містить роздуми Наполеона про Максиміліана Робесп’єра (імператор добре знав Огюстена Робесп’єра, багато чув від нього про його старшого брата і був обізнаний з поглядами останнього), кілька промов самого Максиміліана Робесп’єра, деякі документи, що стосуються родини Робесп’єрів, а також есей Альбера Лапонере «Люди-принципи», що є вступом до однієї з перших публікацій книжки Ш. Робесп’єр.